Версія для друку

Написати листа

6. Оцінка екологічної ситуації в с. Єлизаветівка.

6.1. Існуючий стан.

Село Єлизаветівка налічує 1079 дворів. Населення за переписом 2001 року становить 2 549 особи. Площа села становить 10374 га. Орган місцевого самоврядування — Єлизаветівська сільська рада.

Село Єлизаветівка знаходиться на правому березі річки  Оріль, за 5 км від Кам'янського водосховища (між селом і Дніпром знаходиться велике озеро Блакитне), вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сотницьке, на відстані 2,5 км розташовані смт. Курилівка і мікрорайон Лівий Берег міста Кам'янське. Навколо села кілька озер. Через село проходить автомобільна дорога Т-0414. Поруч проходить залізниця, станція Кам'янське-Лівобережне на лінії Нижньодніпровськ-Вузол—Верхівцеве за 2 км.

Археологи дослідили у Єлизаветівці курганні поховання кочівників-половців (XI—XIII сторіччя).

Основні підприємства, які розташовані на землях Єлизаветівської селишної ради  та впливають на економічний розвіток села, це:

• ПрАТ «Оріль-Лідер»;
• База відпочинку «Заїмка»;
• Тепличний комбінат «Дніпровський»;
• ДП «Мега Пак»;
• ТОВ «Гарт»;
• ТОВ «Зібрання-Про-Південь»;
• Хлібзавод №3;
• ТОВ «Малті Снек Продакшн».

До об'єктів соціальної сфери належать:

• Школа Єлизаветівська СЗШ;
• Дитячий садок;
• Амбулаторія;
• Клуб.

Згідно із фізико-географічним районуванням територія с. Єлизаветівка відноситься до Східноєвропейської рівнини, степової зони, північностепової підзони, Лівобережно-Приазовського краю (провінції).

У геоморфологічному відношенні ділянка села розташована в межах першої лівобережної надпойменної тераси р. Дніпро, з бугристо-западинним типом рельєфу.

Рельєф населеного пункту має площинний ускладнений характер з місцевим ухилом поверхні у бік замкнутих понижень і регіональний ухил в південному напрямі у бік русла р. Дніпро. Абсолютні відмітки поверхні землі складають 57,9-60,3 м.

 Умови природного водовідводу незадовільні. Грунти, що складають масиви території села, представлені кварцовими пісками із глибиною стояння грунтових вод  близько 3,5 м від денної поверхні.

Повторюваність вітрів для всіх частин світу приблизно однакова з незначною перевагою вітрів північно-західного напрямку.

Територія с. Єлизаветівка розташована у зоні помірковано континентального клімату (атлантико-континентальна європейська область), ступінь континентальності якого дорівнює 38,1%. Навколишня поверхня суші є важливим кліматостворюючим фактором. Клімат району теплий, недостатньо вологий.

Будівельно-кліматична зона – ІІІ-В, підзона Західного степу.

Незважаючи на порівняно невелику повторюваність арктичних вторгнень (15%), у температурному режимі Дніпропетровської області, вони відіграють велику роль, тому що з ними зв'язані найбільш низькі температури повітря. Зниження температури при таких вторгненнях відбувається швидко і може досягати 20-25° за добу.

Повторюваність тропічного повітря в районі будівництва, а також незначна і знаходиться в межах 14-15%.

Найбільш часто над досліджуваним районом розташовується повітря помірних широт (70%). На противагу континентальному, морське повітря помірних широт має меншу повторюваність і обумовлюється (найчастіше взимку) зсувом із заходу фронтів, зв'язаних з інтенсивною циклонічною діяльністю на північному заході Європи.

Вторгнення морського тропічного повітря відбувається досить рідко і   відбуваються в теплих секторах південних циклонів.

У літню пору можуть спостерігатися окремі випадки входження континентального тропічного повітря.

Циркуляційні процеси над  районом розташування села відрізняються великою розмаїтістю, однак, у визначені сезони деякі процеси є пануючими, що накладає відбиток на розподіл атмосферного тиску і вітру.

Клімат міста характеризується тим, що зима тут не тривала і порівняно тепла для даної географічної широти. Середня мінімальна температура повітря самого холодного місяця (січень) - мінус 5,5°С.

Зимовий сезон, як усе холодне півріччя, характеризується переважним впливом циркуляційного фактора. Значення радіаційного фактора зменшується унаслідок відносно малої висоти сонця над обрієм, невеликої тривалості дня, значної хмарності.

Глибина промерзання ґрунту 90 см.

Взимку спостерігається інтенсивний міжширотний обмін повітря в зв'язку з циклонічною діяльністю. Відмінною рисою даного сезону є часті відлиги, тумани, ожеледь.

Іншим характерним для зими процесом є східні впливи, зв'язані з посиленням сибірського антициклону. У цей час переважають вітри східних і північно-східних напрямків і посилення морозів.

Навесні погодні умови характеризуються різкою мінливістю. Спостерігаються сильні рвучкі вітри, переважно північно-східного напрямку, що іноді супроводжуються курними бурами. Лише до кінця сезону слабшає межширотний обмін і підсилюється радіаційний фактор клімату, що визначає зростання температури повітря за рахунок прогріву земної поверхні, зменшення повторюваності туманів і сильного вітру.

Літо в районі помірковано тепле. Середня максимальна температура повітря самого жаркого місяця (липня) - плюс 26,9°С.

Улітку переважають північно-західні потоки. У відношенні переважного напрямку вітрів цей період найбільш однорідний.

У цілому погодні умови літнього сезону відрізняються значним підвищенням температури за рахунок прогріву земної поверхні, великою повторюваністю ясних днів, збільшенням кількості опадів і активною грозовою діяльністю. Нерідкі посухи і суховії.

Атмосферні процеси восени схожі на весняні, але розвиваються в зворотному порядку. Починаючи з жовтня, збільшується число випадків утворення туманів та ожеледі. Часто спостерігається похмура погода з опадами.

В другу половину осені унаслідок збільшення контрастів температури між сушею і морем, підсилюється циклонічна діяльність. Проходження через досліджуваний район західних циклонів і балок супроводжується посиленням вітрів. У цей час року переважають південно-західні і північно-західні вітри.

Середньорічна температура повітря складає 8,4°С.

Максимальна річна сума опадів становить 765 мм в 1978 році. Мінімальна –  251 мм в 1921 році.

Для району розташування с. Єлизаветівка характерні тумани й інверсії.

Найбільша повторюваність приземних інверсій спостерігається в літній нічний час. Більше високий потенціал забруднення спостерігається в зимові місяці, коли інверсії мають найбільшу потужність й інтенсивність. Сумарна тривалість туманів за рік – 1056 години; число днів з туманами – 44 у рік; річна кількість опадів –      513 мм, середня відносна вологість повітря за рік – 74%, коефіцієнт стратифікації атмосфери – 200.

Найменша хмарність спостерігається в серпні, а найбільша в грудні.

Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 22, з градом – 5,               зі снігом – 53.

Швидкість вітру, повторюваність перевищень яких становить 5% - 10 м/с.

Село Єлизаветівка розташоване поза межами санітарної охорони Дніпродзержинського водосховища.

Село Єлизаветівка знаходиться в районі розташування території, зарезервованої для подальшого створення об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: «Орільський національний природний парк (2-га черга) та «Петриківський» (рішення Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області). 

Рослинний покрив території типовий для пасовищ та лісових галявин, на якій  ростут хвойні дерева.

Благоустрій території населеного пункту виконано з урахуванням функціональних особливостей  об'єктів, які розташовані на даній території, з максимальним збереженням існуючих зелених насаджень.

Наявність на території села промислового потенціалу призводить до викидів і скидів у довкілля, що спричиняє забруднення повітряного та водного басейнів, земельних ресурсів, негативно впливає на здоров’я населення, флору та фауну.

Значна частина промислових підприємств розташована в західній частині населеного пункту, що формує основне техногенне навантаження на довкілля села.

6.2. Геологічне середовище.

У геоморфологічному відношенні с. Єлизаветівка перебуває в межах першої надзаплавної лівобережної тераси ріки Дніпро. Рельєф слабо-горбистий, з незначними пагорбами й зниженнями. Абсолютні відмітки поверхні землі змінюються в межах 57.50-70.00 м (Балтійська система висот).  Негативні фізико-геологічні процеси і явища в межах вишикуваної території відсутні.                

 Геологічний розріз до розвіданої глибини 10.0 м представлений  комплексом  верхньочетвертинних алювіальних й алювіально-делювіальних відкладень. Із денної поверхні корінні відкладення перекриті ґрунтово-рослинними ґрунтами.

Опис виділених геолого-літологичних  шарів наведено нижче (зверху вниз).

Шар 1 (е ІV). Ґрунтово-рослинні ґрунти. Представлені пісками кварцовими темно-сірими до чорних, пилуватими, слабовологими, гумусированими, з коріннями рослин і дерев. Потужність шару від 0.1-0.3 м до 0.8-1.3 м.

Шар 2 (а ІІІ). Піски кварцові, бурі, жовтувато-бурі, бурувато-жовті, жовті, дрібні, неоднорідні, слабовологі, з домішками супісі, з коріннями рослин. Поширені повсюдно, потужність шару 0.4-1.9 м.

 Шар 3 (аd ІІІ). Cупесі сірі, сірувато-бурі, тверді, з тонкими прошарками й гніздами пісків дрібних, слабовологих. Поширені тільки на ділянці зони забудови, потужністю 0.8-1.0 м.

Шар 4 (a ІІІ). Піски кварцові сірувато-жовті, жовті, дрібні, однорідні, слабо- вологі до рівня підземних вод, нижче - насичені водою, з підошви шаруючи із включенням гравійних уламків, рідше гальки кварцу, з вмістом до 3-5%. Максимально розкрита потужність пісків 7.4 м.

На території села до глибини 10.0 м розкритий один безнапірний водоносний горизонт. Рівень водоносного горизонту за станом на травень 2015 р., зафіксований на глибинах 3.5-5.7 м (абс.відм. 53.33-54.84 м) від денної поверхні землі, що практично відповідає його максимальному положенню в річному режимі (максимум спостерігається у квітні-травні, мінімум припадає на листопад-грудень).

Середньомногорічна амплітуда сезонних коливань становить 0.7 м.

Водовміскими є піски кварцові шару 4 із глибин 3.5-5.7 м.

Коефіцієнти фільтрації ґрунтів зони аерації й водовміскими наступні: супесі шаруючи 3 - 0.8 м/сут, пісків дрібних шарів 2,4 - 3.0 м/сут.

 Відносним водоупором служать глинисті палеогенові відкладення харківського ярусу, що залягають на абсолютних відмітках приблизно 40.0-42.0 м.      

 Водоносний горизонт поповнює свої запаси за рахунок  інфільтрації атмосферних опадів, а розвантажується частково у бік  ріки Дніпро й частково - ріки Оріль.

 Вода - середовище по вмісту сульфатів (SO₄^2- = 57,2 мг/дм³, НСО₃^- = 4,8 мг-экв/дм³) неагресивна до бетонів марок W4,W6,W8 по водонепроникності на портландцементі по ДСТУ Б В.2.7-46.

  По вмісту хлоридів (CL^- = 49,3 мг/дм³) неагресивна до арматур залізобетонних конструкцій при постійному зануренні й слабо-агресивна при періодичному  змочуванні. Підземні води середньо-агресивні до металевих конструкцій при вільному доступі кисню.

Досліджувана товща ґрунтів по номенклатурному ознаку й властивостям розділена на п'ять інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), у межах яких товща є статистично однорідною по складу й властивостям. Нумерація ІГЕ відповідає нумерації виділених шарів. Піски шаруючи ІГЕ-4 через різний ступінь водонасичення й щільності додавання розділені на три інженерно-геологічних елементи: піски ІГЕ-4 – слабо вологі, середньої щільності; піски ІГЕ-4а - насичені водою, середньої щільності; піски ІГЕ-4б - насичені водою, щільні.

Приватні значення показників і статистичні параметри фізико-механічних властивостей ґрунтів ІГЕ-2,3,4,5,5а наведені в текстовому додатку 2 «Звіту…», хімічні аналізи водних витяжок ґрунтів - у текстовому додатку 3 «Звіту…».

Нижче описані найбільш характерні особливості фізико-механічних властивостей виділених інженерно-геологічних елементів.

ІГЕ-2 - піски кварцові - дрібні, однорідні, слабовологі. У гранулометричному складі переважає піщана фракція розміром 0,10-0,25 мм з вмістом 68,99%. Природна вологість становить 0,06 буд.ед. Щільність ґрунту 1,65 г/см³, щільність сухого ґрунту 1,56 г/см³. Коефіцієнт пористості 0,70 і значення питомого опору ґрунту зануренню конуса зонда при статичному зондуванні 4.71 МПа дозволяють класифікувати їх, як піски середньої щільності додавання.

Нормативне значення модуля загальної деформації 23,0 МПа, кута внутрішнього тертя 300, питомого зчеплення  1,0 кПа.

По  ступені  агресивного  впливу піски неагресивні до бетонів марок W4,W6, W8  на портландцементі по ДСТУ Б В.2.7-46, а також неагресивні до марок W4, W6,W8 на портландцементі з додаванням у клінкері мінеральних добавок і до бетонів всіх марок на шлакопортландцементі й на сульфатостійких цементах. Стосовно   арматур залізобетонних конструкцій ґрунти не  агресивні.      

ІГЕ-3 - супесі  твердої консистенції, легкі, пилуваті. Природна вологість 0,12-0,14 буд.ед., при нормативному значенні 0,13 буд.ед. Щільність ґрунту змінюється від 1,67 г/см³ до 1,72 г/см³, при нормативному значенні 1,70 г/см³. Щільність сухого ґрунту 1,48-1,52 г/см³, нормативне значення 1,50 г/см³. За коефіцієнтом пористості 0,78 відносяться до низькопористих.

У гранулометричному  складі глиниста фракція становить 5,48%, пилувата  - 68,43%, піщана – 26,11%.

Модуль загальної деформації становить 14,0 МПа.

Стійкістні  показники у водонасиченому стані: кут внутрішнього тертя  становить 250, питоме зчеплення 5.0 кПа.

Супесі від замочування не проявляють просадних властивостей.

 ІГЕ-4 - піски кварцові - дрібні, однорідні, слабовологі. У гранулометричному складі переважає піщана фракція розміром 0,10-0,25 мм з вмістом 79,66%. Природна вологість становить 0,07 буд.ед. Щільність ґрунту 1,69 г/см³, щільність сухого ґрунту 1,58 г/см³. Коефіцієнт пористості 0,68 і значення питомого опору ґрунту зануренню конуса зонда при статичному зондуванні 5,3 МПа дозволяють класифікувати їх, як піски середньої щільності додавання.

Нормативне значення модуля загальної деформації 25,0 МПа, кута внутрішнього тертя 310, питомого зчеплення  1,5 кПа.

        ІГЕ-4а - піски кварцові - дрібні, однорідні, насичені водою. У гранулометричному  складі переважає піщана фракція розміром 0,10-0,25 мм з вмістом 85,33%. Природна вологість 0,20 буд.ед. Щільність ґрунту 1,97 г/см³, щільність сухого ґрунту 1,64 г/см³. Коефіцієнт пористості 0,62 і питомий опір ґрунту зануренню конуса зонда при статичному зондуванні 8,74 МПа характеризують піски, як середньої щільності додавання.

Нормативне значення модуля загальної деформації дорівнює 31,0 МПа, кута внутрішнього тертя  330, питомого зчеплення 2,5 кПа.

ІГЕ-4б - піски кварцові - дрібною, однорідною, насиченою водою. У гранулометричному  складі переважає піщана фракція розміром 0,10-0,25 мм з вмістом 75,54%. Природна вологість 0,20 буд.ед. Щільність ґрунту 2,01 г/см³, щільність сухого ґрунту 1,68 г/см³. Коефіцієнт пористості 0,59 і питомий опір ґрунту зануренню конуса зонда при статичному зондуванні 18,03 МПа характеризують піски як щільні.

Нормативне значення модуля загальної деформації дорівнює 34,0 МПа, кута внутрішнього тертя 340, питомого зчеплення 3,0 кПа.

Як видно з наведеного вище опису,  ґрунти, що складають геологічний  розріз території села, відрізняються по своїх геотехнічних характеристиках.        

Через наявність у геологічному розрізі великої потужності добре фільтруючих піщаних ґрунтів, глибокого залягання водоупору  й недалеко розташованої області розвантаження - по геолого-гідрологичним  умовам досліджувана територія ставиться  до категорії потенційно не підтоплені  підземними водами.

У цей час рівень водоносного горизонту перебуває на глибині, де врівноважуються прибуткові й видаткові статті водного балансу, можливі лише його сезонні коливання.

Супесі ІГЕ-3 не проявляють просадних властивостей при замочуванні.

Категорія складності інженерно-геологічних умов  - друга.

Ґрунтово-рослинні  ґрунти (ІГЕ-1) через  неоднорідність  складу й щільності додавання, сезонного промерзання, наявності кореневої системи рослин, природною підставою проектованих фундаментів служити не можуть і підлягають виїмці з подальшим використанням з метою озеленення.

Піщані ґрунти ІГЕ-2-4 можуть служити підставою фундаментів без попередньої підготовки.

На підставі вищезазначеного, з  метою   раціонального   природокористування,   охорони   навколишнього природного середовища, зниження екологічного й економічного збитку в період перспективного будівництва й експлуатації нових об’єктів на території с. Єлизаветівка у зоні забудови, необхідно зберигати ландшафт на прилеглій території, озеленяти  території, попереджати забруднення ґрунтів і підземних вод.     

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів, на підставі                   ДСТУ-Н Б.В.1.1-27:2010, для Дніпропетровської області становить 0,96 м.

Відповідно до схеми сейсмічного районування по шкалі MSK-64 і мапі загального сейсмічного районування (ОСР 2004-C) території України, Дніпропетровська область відноситься до 6-ти бальної зони, а категорія ґрунтів по сейсмічним властивостям - ІІ. 

Згідно наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №52 від 03.03.2009 р., залежно від  способу розпушування ґрунтів при копке котлованів, ґрунти відносяться до II групи, а в зимовий період до глибини сезонного промерзання - до ІV.                

Під час будівництва під’їздних доріг необхідно контролювати розвиток ерозійних процесів, займатися усуненням розмивань. Неприпустимо залишати неукріпленими укоси, що складені з легко розмивних ґрунтів, на час весняного та осіннього сезону.

Щоб уникнути концентрації поверхневого стоку, який може призвести до активізації карстових процесів, на період перспективної забудови населеного пункту необхідно передбачати такі заходи, як:

• вертикальне планування прилеглих до будмайданчиків територій у межах смуги відводу для уникнення застоювання поверхневих вод;
• укріплення системи поверхневого водовідводу (кювети тощо) з метою попередження інфільтрації (проникнення) ґрунтових вод;
• гідроізоляція та укріплення водопропускних споруд;
• підбір отвору водопропускних споруд, що забезпечуватиме безнапірний режим роботи споруди.

Версія для друку

Написати листа