Версія для друку

Написати листа

Ж-1.1 Р-3.1	Санітарно-захисні зони промислових підприємств І-V класів шкідливості, сільськогосподар-ських, комунальних та складських території та об’єктів, а також об’єктів транспортної інфраструктури	Підзони мають регламентні обмеження забудови від  промислових підприємств ІV-V класів шкідливості, від кладовищ, які закриті для поховань. «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» №173-96 (зі змінами 2007 р, 2009 р) п. 5.10, п. 5.12, п. 5.13 У   санітарно-захисних   зонах   промислових підприємств І – V класів шкідливості та кладовищ не   можна   допускати розміщення:      - житлових будинків з придомовими  територіями,  гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;      - дитячих   дошкільних   закладів,   загальноосвітніх   шкіл, лікувально-профілактичних та  оздоровчих  установ  загального   та спеціального    призначення    зі    стаціонарами,   наркологічних диспансерів;      - спортивних споруд, садів, садівницьких товариств;      - охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі. У санітарно-захисній зоні промислових підприємств І-V класів шкідливості допускається розташовувати:      - пожежні  депо,  лазні,  пральні,   гаражі,   склади   (крім громадських  та спеціалізованих продовольчих),  будівлі управлінь, конструкторських  бюро,   учбових   закладів,   виробничо-технічні училища   без  гуртожитків,  магазини,  підприємства  громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов'язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств;      - приміщення для чергового аварійного  персоналу  та  добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту,  місцеві та  транзитні комунікації,    ЛЕП,   електростанції,   нафто-  і газопроводи, свердловини   для   технічного водопостачання,   водоохолоджуючі споруди,  споруди  для  підготовки  технічної води,  каналізаційні насосні станції,  споруди  оборотного  водопостачання,  розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.      Територія    санітарно-захисної    зони    має     бути розпланованою   та упорядкованою.  Мінімальна  площа  озеленення санітарно-захисної зони  в  залежності  від  ширини  зони  повинна складати:  до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%. З боку   сельбищної  території  необхідно  передбачати  смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м,  а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м. Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99 п. 7.2.        При повному використанні територій під захоронення і неможливості проведення повторного поховання кладовище закривається. Території закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду, при відповідному рівні упорядкування, можуть бути відведені під парки та сквери.  У с. Єлизаветівка кладовища по вул. Лугова, Вербова, Затишна та Шевченко  закриті Рішенням Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017р.         Садибна забудова Ж-1.1 розташована безпосередньо у санітарно-захисній зоні біля кладовищ територіальної зони КС-4 та приватизована, що є порушенням норм. Рекомендується Органу місцевого самоврядування: поінформувати  власників будівель та споруд, що розміщені у санітарно-захисній зоні кладовищ щодо необхідності дотримання режиму, визначеного нормами: Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99; накласти обмеження на нове будівництво; територію закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду (15-20 років) упорядкувати та відвести під парки та сквери, згідно з п. 7.3. "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99 Садибна забудова Ж-1.1 розташована безпосередньо у санітарно-захисній зоні біля промислових підприємств ІV-V класів шкідливості  та приватизована, що є порушенням норм. Рекомендується Органу місцевого самоврядування: підприємства  ІV-V класів шкідливості (біля яких приватизована садибна забудова) перепрофілювати під підприємства без екологічних наслідків, санітарно-захисна зона яких не розповсюджується за межі території підприємства, або винести їх за межі населеного пункту.      В рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3.1 допускається розташовувати: парки, сквери, лугопарки, лісопарки, меморіальні  парки.      В рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3.1 не допускається розташовувати: спортивні споруди, сади.
Р-3.11	Території прибрежних захисних смуг	Підзона Р-3.11 має регламентні обмеження використання, як територія прибрежної захисної смуги. (Водний Кодекс України, ст. 88-89) Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Ж-1.13 Р-3.13	Зони підтоплення, що вимагають пониження рівня грунтових вод більше ніж на 0,5 м	Необхідне проведення заходів з інженерної підготовки та захисту території. п. 12.8. ДБН Б 2.2-12:2018 На території поселень з високим стоянням ґрунтових вод, на заболочених ділянках слід передбачати пониження рівня ґрунтових вод у зоні капітальної забудови шляхом улаштування вертикальних або горизонтальних закритих трубчастих дренажів різної конструкції. Потреба влаштування дренажів визначається висотою розрахункового рівня підземних вод. Розрахунковий рівень слід приймати з урахуванням сезонного і  багаторічного коливання відповідно до технічного висновку про гідрогеологічні умови будівництва. На територіях садибної забудови міст, у сільських поселеннях і на територіях стадіонів, парків та інших озеленених територій загального користування допускаються відкриті осушувальні канали, їх також можна застосовувати і для захисту від підтоплення наземних транспортних комунікацій. Вказані заходи повинні забезпечувати пониження рівня ґрунтових вод на території: капітальної забудови - не менше 2,5 м від проектної відмітки поверхні; стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень - не менше 1,0 м.
Ж-1.24	Охоронні зони магістральних електромереж та об’єктів на них	п. 11.3. ДБН Б 2.2-12:2018,  Постанова КМУ  від 4 березня 1997 р. N 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» Охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою)       2 метрів          - до  1 кВ      10 метрів          - до 20 кВ      15 метрів          -    35 кВ      20 метрів          -   110 кВ Забороняється  в  охоронних  зонах  повітряних і кабельних ліній,  трансформаторних  підстанцій,   розподільних   пунктів   і пристроїв  виконувати  будь-які дії,  що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж,  спричинити їх пошкодження  або  нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; розташовувати автозаправні    станції    або   інші   сховища пально-мастильних  матеріалів; накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і  наближати  до  них  сторонні  предмети,  підніматися  на  опори повітряних      ліній      електропередачі,   електрообладнання трансфор-маторних підстанцій,  розподільних  пунктів  і  пристроїв, демонтувати їх елементи; саджати дерева та інші багаторічні насадження; влаштовувати спортивні майданчики для ігор,  стадіони, ринки, зупинки   громадського   транспорту,  проводити  будь-які  заходи, пов'язані з  великим  скупченням  людей,  не  зайнятих  виконанням дозволених у встановленому порядку робіт; запускати спортивні  моделі  літальних  апаратів,  повітряних зміїв;  виконувати роботи   із   застосуванням   ударних  механізмів. ДСН 239-96. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Фактори впливу електричного поля на людину: Лінії електропередачі, підстанції, пристрої і, перш за все, ПЛ створюють в навколишньому середовищі електричне поле, надалі ЕП, напруженість якого знижується в міру віддалення від них. Електричне поле, в залежності від його рівня, може здійснювати шкідливий вплив на людину.       Розрізняють такі види впливу: - безпосередній вплив, який проявляється при перебуванні в ЕП, причому ефект впливу посилюється зі збільшенням напруженості поля і часу перебування в ньому; - вплив електричних розрядів (імпульсного струму), які виникають при дотику людини до незаземлених конструкцій, корпусів машин і механізмів на пневматичному ходу і протяжних провідників або при дотику людини, ізольованої від землі, до рослин, заземлених конструкцій та інших заземлених об'єктів; - вплив струму, який проходить через людину, що знаходиться в контакті з ізольованими від землі об'єктами (великогабаритними предметами, машинами і механізмами, протяжними провідниками), - струму стікання. Крім того, ЕП може спричиняти займання або вибух випарів легкозаймистих речовин внаслідок виникнення електричних розрядів при контакті предметів і людей з машинами і механізмами. Ступінь небезпеки кожного із вказаних факторів зростає із збільшенням напруженості Е. Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.         Садибна забудова Ж-1.24 розташована безпосередньо у охоронній зоні магістральної електромережі напругою 110 кВ та приватизована, що є порушенням норм. Рекомендується Органу місцевого самоврядування: -           поінформувати  власників будівель та споруд, які розміщені в охоронній зоні,  щодо необхідності дотримання режиму обмежень використання; -  поінформувати  власників будівель та споруд, які розміщені в охоронній зоні,  щодо факторів впливу електричного поля на людину; -           накласти обмеження на нове будівництво.

На дотримання вимог ст. 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»,  у разі планування нових об’єктів для розташування на території с. Єлизаветівка, приймаючи рішення про плановану діяльність, органи місцевого самоврядування повинні враховувати висновки з оцінки впливу на довкілля. 

Версія для друку

Написати листа