Версія для друку

Написати листа

7. Ключові екологічні проблеми села.

 7.1. Характеристика поточного стану довкілля.

Основними проблемами забруднення атмосферного повітря в  с. Єлизаветівка продовжують залишатися:

• застарілі технології та устаткування, на базі яких функціонують деякі підприємства і які вже не в змозі забезпечити дотримання встановлених законодавством нормативів  граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
• застаріле устакування індивідуальних систем опалювання, які експлуатуються понад 25 років;
• великі обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, які сприяють значній загазованості житлових районів;
• постійно збільшуються обсяги викидів від автотранспорту, доля яких у загальному об’ємі викидів становить 30-40%.

Основними проблемами забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами є:

• використання палива, яке не відповідає сучасним екологічним нормам;
• навантаження головних магістралей села транзитним транспортом;
• відсутність нейтралізаторів в основній масі автомобілів вітчизняних марок і старих іномарок.

Основні причини понаднормативного забруднення атмосферного повітря села: 

• опалювальні котли здійснюють викиди шкідливих хімічних сполук в атмосферне повітря; все це створює різне по спектру, але інтенсивне навантаження на різні райони села, погіршуючи екологічну обстановку; 
• система регулювання викидів шкідливих речовин у період несприятливих метеоумов працює неефективно;
• перехід роботи опалювальних систем підприємств, закладів та житлових будинків на неекологічне пальне (вугілля, опалювальні пелети), що є джерелом додаткового забруднення атмосферного повітря.

Крім того, на території села спостерігається тенденція к збільшенню обсягів накопичення тверих побутових відходів та відсутність підприємства з їх переробки.

7.2. Здоров’я населення 

Неухильне зростання надходжень токсичних речовин в атмосферу насамперед позначається на здоров'ї населення. Оксиди вуглецю, сірки, азоту, вуглеводні, сполуки свинцю, пил, що надходять в атмосферу, здійснюють різний токсичний вплив на організм людини. 

Зростання захворюваності відзначається з цілого ряду класів хвороб. У дорослих це інфекційні і паразитарні хвороби, захворювання крові і кровотворних органів, нервової системи й органів почуттів, системи кровообігу, органів травлення, кістково-м'язової системи і сполучної тканини, уроджені аномалії, травми й отруєння. 

7.3. Характеристика водних ресурсів

Дніпропетровська область повністю розташована в межах басейну р. Дніпро. Головною рікою гідрографічної мережі Дніпропетровщини є р. Дніпро. Стік річки зарегульований каскадом Дніпровських водосховищ, і в межах області присутні три з них: південна частина Кам’янського та північна частина Дніпровського, а також є вихід до Каховського водосховища. Загальна довжина р. Дніпро в межах області складає 261 км. В межах Кам’янського водосховища – 66 км, в межах Дніпровського водосховища – 94 км, в межах Каховського водосховища – 101 км.

Найбільшими притоками р. Дніпро, що беруть свій початок за межами області, є: Оріль, Самара, Вовча та Інгулець. Найбільш значними притоками р. Дніпро, басейни яких повністю розташовані у межах області (на правобережжі), є Саксагань, Мокра Сура і Базавлук.

Загалом гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах області за матеріалами інвентаризації представлена: 291 річкою, довжиною більше 10 км, 100 водосховищами, 3292 ставками та 1129 озерами, з яких лише 219 озер площею три і більше гектарів.

Водозабезпеченість в середньому по області становить 0,57 тис. м³ води на душу населення на рік. В порівнянні цей показник по Україні становить 1 тис. м³ на рік (в Європі – 4,6 тис. м³, у світі – 8,2 тис. м³, в Канаді – 99 тис. м³).

В порівнянні з 2016 роком, забір води із природних водних об’єктів зменшився на 253 млн м³, у т. ч.: з поверхневих джерел – на 247 млн м³; з підземних – на              5,5 млн м³.

Обсяг використання свіжої води по області у 2017 році склав 802 млн. м³, що на 253 млн. м³ менше попереднього року.

Зменшення використання поверхневої води у звітному році пов’язане із зменшенням забору та використання води промисловістю, в основному, за рахунок ВП “Придніпровська ТЕС” ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” (м. Дніпро), яка зменшила видобуток електроенергії на 48,9 %, а також за рахунок таких підприємств, як:

• КП “Дніпроводоканал”, м. Дніпро;
• ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, м. Кам’янське;
• ПАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Марганець;
• ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг;
• КП ДОР “Аульський водовід”, Криничанський район;
• ТДВ “Криничанський рибгосп”, Криничанський район;
• Філія “ЦЗФ Павлоградська” ПАТ “ДТЕК “ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, м. Павлоград;
• ТОВ “Восток Руда”, м. Жовті Води.

Село Єлизаветівка знаходиться на правому березі річки  Оріль, за 5 км від Кам'янського водосховища (між селом і Дніпром знаходиться велике озеро Блакитне).

Основними факторами, що погіршують стан р. Оріль та озера Блакитне  в межах населеного пункту, є:

• скид у річку забруднених зворотних вод через відсутність або неефективну роботу очисних споруд;
• змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій безпосередньо у річку;
• порушення режиму господарської діяльності у межах прибережної захисної смуги і водоохоронної  зони.

        7.4. Водокористування.

Водопостачання с. Єлизаветівка на 100% забезпечується використанням поверхневих вод басейну р. Дніпро, оскільки місто знаходиться у межах Українського кристалічного масиву, де запаси підземних вод незначні. Річки Дніпро та Оріль є джерелом водопостачання промислових об’єктів, джерелом енергії, а також повністю задовольняють господарсько-питні потреби                          с. Єлизаветівка, є цінним рекреаційним ресурсом.

7.5. Забруднення поверхневого стоку. 

• Поверхневий стік з території населеного пункту  містить у своєму складі як зважені, так і розчинені мінеральні та органічні домішки, концентрація яких визначається багатьма факторами й залежить, в основному, від благоустрою території, щільності населення та інтенсивності руху транспорту. 
• У поверхневому стоці промислових підприємств у значних концентраціях присутні нафтопродукти, часто відзначається наявність специфічних домішок (солей важких металів і токсичних речовин). 
• Відведення неочищеного стоку призводить до замулення водойм, забруднення їх нафтопродуктами та іншими домішками, погіршення санітарного режиму за рахунок розпаду органічної частини донних відкладів. Якщо не розв'язати проблему збору та очищення поверхневого стоку, то не можна буде помітно поліпшити стан річки та озера. 
• Очищений прісний поверхневий стік можна використовувати як джерело технічного водопостачання, у т.ч. в оборотних системах «брудних циклів», для мийки автотранспорту, поливання територій та інших потреб.

8. Характеристика природно-заповідного фонду.

На території Дніпропетровської області розвинені різноманітні типи байрачних лісів, балкові ландшафти з осередками ендемічної степової флори та фауни. У межах області є реліктовий Самарський бір – унікальне природне утворення, якому немає рівних у світі. У долинах степових річок і балках на поверхню виходять кристалічні породи, на яких формуються своєрідні біогеоценози. У долинах малих річок формуються багаті біологічним різноманіттям заплавно-борові та водно-болотні комплекси.

З метою розширення площі територій природоохоронного призначення, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття у 2017 році рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VII затверджено Проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області.

Село Єлизаветівка знаходиься в районі розташування території, зарезервованої для подальшого сворення «Орільського національного природного парку (2-га черга) та «Петриківський».

Таким чином, при подальшому розвитку населеного пункту необхідно продовжувати  зберигати та розвивати площі зелених насаджень на  території села.

 9. Оцінка впливу Стратегії на довкілля 

Можливі чинники змін антропогенного та природного характеру

Антропогенним чинником змін на території села залишається високий рівень розвитку підприємств, діяльність яких направлена на переробку сільгосппродукції, що призводить до подальшого забруднення довкілля. 

Разом з тим, стратегічне бачення Стратегії розвитку населеного пункту орієнтоване на те, щоб зробити с. Єлизаветівку екологічно чистим і безпечним для життя, селом чистих енергій та екологічно дружньої економіки. Тому одним зі стратегічних напрямів Стратегії є напрям  «Село здорового довкілля та ресурсозбереження», спрямований на покращення екологічної ситуації на території населеного пункту. Включення в Стратегію цього напряму дасть можливість в перспективі зменшити антропогенне навантаження на довкілля.

Значним антропогенним чинником залишається велика кількість накопичених промислових відходів, а також вивезення та утилізація твердих побутових відходів. Оперативна ціль «Ресурсоефективне та економічно вигідне поводження з відходами» має сприяти зменшенню ваги цього чинника.

Позитивним чинником змін антропогенного характеру має стати підвищення енергоефективності у сфері сільської системи управління енергетичними ресурсами, передбачене стратегічною ціллю «Ресурсоощадна та енергоефективна система життєзабезпечення села». 

Збереженню біологічного та ландшафтного різноманіття має сприяти оперативна ціль  «Поліпшення екологічного стану малих річок та річки Дніпро».

Стратегічний напрям  «Село підприємництва та креативної економіки» спрямований розвиток нових виробництв з низьким техногенним впливом на довкілля, впровадження проекологічних технологій у бізнесі, розвиток «зеленого» малого та середнього підприємництв. Разом з тим, розширення переробних індустрій та розвиток туризму можуть призвести до зростання антропогенного навантаження на довкілля, якщо реалізація відповідних оперативних цілей не враховуватиме екологічні вимоги.

Одним із найважливіших чинників змін природного характеру, що можуть вплинути на розвиток села, є зміна клімату. На жаль, стратегія не враховує цей чинник, оскільки не передбачає розробку та реалізацію програм адаптації до зміни клімату. Разом з тим, реалізація стратегічних цілей  «Ресурсоощадна та енергоефективна система життєзабезпечення села» та «Село високотехнологічної екологічно безпечної промисловості» має призвести до зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. 

На екологічну ситуацію може вплинути демографічний чинник. Оскільки чисельність населення в селі зменшується, а мешканці  старішають, може відбутися суттєве зменшення чисельності наявних працівників, особливо молодих. Тому дуже важливою є стратегічна ціль «Освітній простір, що відповідає викликам сучасності», яка спрямована на розвиток людського капіталу, та, зокрема, оперативна ціль  «Впровадження освіти для сталого розвитку, зокрема програмами екологічної, гендерної освіти», реалізація якої має призвести до зростання рівня екологічної культури жителів села.

10. Організація моніторингу фактичного впливу Стратегії на довкілля 

СЕО не завершується прийняттям рішення про затвердження Стратегії. Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Стратегії, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення. 

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості. Протокол про СЕО встановлює необхідність здійснення моніторингу значного впливу на довкілля, у тому числі здоров'я населення, від реалізації затвердженого плану або програми. Результати моніторингу мають бути доведені до відома природоохоронних органів і органів охорони здоров'я, а також громадськості. 

Моніторинг може бути використаний для:

• порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію плану або програми;
• отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);
• перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;
• перевірки того, що план або програма виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Організація моніторингу вимагає визначення того, хто повинен здійснювати моніторинг, хто повинен забезпечувати доступ до результатів, що має бути предметом моніторингу, яка інформація повинна оприлюднюватися (безпосередні дані вимірювань або результати їх аналізу), де слід здійснювати моніторинг, з якою періодичністю і протягом якого часу, коли слід оприлюднити результати, які методи моніторингу та поширення інформації слід використовувати.

Для організації моніторингу можуть бути використані існуючі системи моніторингу та інформаційні системи або вони мають бути спеціально удосконалені для цілей СЕО.

Для організації моніторингу у Стратегії пропонується створити Комітет з управління впровадженням Стратегії. До складу Комітету мають входити представники органу місцевого самоврядування, громадськості і бізнесу (селишний голова та його заступники, керівники департаментів контролюючих органів, приватні підприємці, представники об’єднань громадян). 

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів. Система запропонованих в Стратегії індикаторів включає еколого-економічні та екологічні індикатори: 

• збільшення частки для переробки відходів - до 70%;
• відсоток стихійних звалищ відходів, відсоток захоронених відходів;
• співвідношення частки перероблених та утилізованих відходів до утворених;
• скорочення/збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тонн на рік; 
• показники якості атмосферного повітря;
• зменшення обсягів використання свіжої води для виробничих потреб;
• кількість реконструйованих мулових ставків;
• довжина розчищених русл річок (водойм);
• підвищення рівня інформування громадян про стан навколишнього середовища;
• скорочення обсягу викидів СО2 до 2020 року;           
• збільшення відсотку покриття потреб у громадському транспорті електротранспортом;
• питомий обсяг енергоспоживання мережі освітлення;
• зниження потреби в тепловій енергії на опалення  бюджетної сфери;
• заміщення природного газу на теплопостачання бюджетної сфери за рахунок місцевих відновлювальних джерел енергії;
• протяжність          побудованих та реконструйованих        тротуарів та велодоріжок;
• площа зелених зон с. Єлизаветівка;
• зменшення кількості несанкціонованих звалищ;
• зниження загальної захворюваності населення села.

Кількість екологічних індикаторів можна розширити шляхом використання таких індикаторів, для яких є моніторингові дані. 

Екологічні індикатори для мониторингу виконання Стратегії навекдено в           табл. 3.

                Таблиця 3

Версія для друку

Написати листа